Музика в ресторані може бути майже непомітною під час їжі, проте нове дослідження показує, що її характер може впливати на вибір страв.
На те, що опиниться на тарілці, може впливати не лише голод, аромат їжі чи її ціна. Важливу роль здатна відігравати й музика на фоні – те, чому під час обіду чи вечері людина приділяє мало уваги.
Вчені у новому дослідженні з'ясовували, чи може характер музики непомітно змінювати наші рішення щодо вибору їжі. Результати, опубліковані в науковому журналі npj Science of Food, свідчать про те, що спокійніша музика з нижчим рівнем збудження може частіше спрямовувати людей до здоровіших варіантів, ніж швидша та стимулююча музика.
Дослідники вивчали це явище не лише в штучно створених умовах. Один експеримент проводився у справжній університетській їдальні в Макао, а три інші базувалися на змодельованих ситуаціях у ресторанах. Результати показали відмінності у виборі, а також у заявленій готовності обирати здоровішу їжу.
Переваги здорового харчування відомі, і люди регулярно стикаються з попередженнями про можливі наслідки невідповідного раціону. Однак саме переконання не завжди ефективне.
Люди часто очікують від шкідливих продуктів кращого смаку, ніж від їхніх здоровіших альтернатив. Надто наполегливі повідомлення, які підштовхують людину до здоровішого варіанту, можуть навіть викликати психологічний спротив, тобто опір спробам вплинути на її рішення, пише Science Alert.
Тому команда під керівництвом співавторів Шученга Цао та Біхе Вень з Науково-технологічного університету Макао в Китаї досліджувала набагато непомітніший стимул – музику.
«Фонова музика є надзвичайно релевантним стимулом: вона не пов'язана безпосередньо з їжею, часто діє поза центром нашої уваги і легко змінюється в ресторанному середовищі. Навіть базові акустичні властивості можуть формувати реакції, пов'язані з їжею», – пояснюють вчені.
Ідея про те, що звукове середовище може впливати на рішення щодо їжі, виникла не лише в новому дослідженні. Попередні дослідження показали, що гучна музика пов'язана з частішим вибором нездорової їжі. Одним з можливих пояснень був вищий рівень збудження, який гучна музика викликала у людей.
Навпаки, при тихішій музиці вчені зафіксували вищі продажі здорових страв. Люди могли бути більш розслабленими в спокійнішому середовищі. За словами команди Цао та Вень, музика може по-різному передавати значення, які ми асоціюємо зі смаком та характером їжі. Згодом це також може непомітно формувати те, як ми оцінюємо окремі варіанти.
«Коли люди сприймають музику як відповідну характеристикам певної кухні, вони з більшою ймовірністю віддають перевагу і, відповідно, обирають варіанти, які здаються їм сумісними з даним середовищем», – пишуть дослідники.
За їхніми словами, попередні висновки показали, що «здорові» звуки характеризуються вищою висотою тону, повільнішим темпом, нижчою гучністю, неспотвореним тембром, легатною артикуляцією та консонантною гармонією. Такі властивості спрямовували людей до здоровіших варіантів у порівнянні з «нездоровими» звуками, які мали протилежні акустичні властивості.
Як музика впливає на вибір їжі
Експерименти проводилися в змодельованих ресторанних ситуаціях. В одному з них учасники переглядали здорове обіднє меню і одночасно слухали хіп-хоп музику з низьким або високим рівнем збудження. Люди, які слухали спокійнішу версію, повідомляли про вищу готовність споживати пропоновані страви. Середня оцінка досягла 6,08 бала проти 5,56 бала при більш стимулюючій музиці.
Подібний результат дала симуляція здорового ресторану з джазом на фоні. Спокійніший джаз пов'язаний з вищою готовністю споживати здорову їжу. Середній бал досяг 6,02 бала, тоді як при джазі з високим рівнем збудження лише 4,4 бала. В останньому експерименті вчені додали до музики ще й звичайний фоновий шум.
І в цьому випадку спокійніша музика асоціювалася з найвищою заявленою готовністю споживати пропоновану їжу. Оцінка досягла 5,91 бала. При більш стимулюючій музиці це було 5,59 бала, а при самому фоновому шумі – 5,14 бала.
Вчені припускають, що музика з низьким рівнем збудження може створювати враження більш спокійного та розслабленого середовища. Здоровіші варіанти тоді можуть сприйматися людьми як більш доречні для даної ситуації.
У всіх змодельованих ресторанних сценаріях люди мали сильніше відчуття, що ситуація, яку їм представили дослідники, має сенс і її окремі елементи доречні.
«Коли стимули легко інтерпретуються, люди схильні формувати більш сприятливі ставлення та сильніші наміри. Крім того, такі переживання виявилися такими, що транслюються в поведінку. Це тому, що сприйняте розуміння може зменшувати когнітивний опір, тим самим посилюючи переконливий ефект», – пояснюють дослідники.
Результати, за словами команди, не повинні залишатися лише академічною цікавістю. Практичне застосування могли б знайти ресторани, інші заклади громадського харчування, продавці продуктів чи навіть інтернет-магазини. Ретельно обрана спокійніша музика, за словами вчених, могла б сприяти вибору здоровіших продуктів.
Однак поки неясно, чи працюватиме той самий принцип, якщо людина слухає власну музику в навушниках під час купівлі продуктів. Таким чином, результати дослідження не стверджують, що певна композиція автоматично змусить людину купити здорову їжу. Проте вони показують, що навіть непомітний елемент середовища, такий як темп і характер музики, може впливати на те, що врешті-решт обирає людина.
