Майже третина населення Словаччини (31%) мала негативний досвід використання контенту, створеного штучним інтелектом: люди спочатку вірили такій інформації, а потім дізнавалися, що її згенерував ІІ. Водночас 35% респондентів не стикалися з оманливим контентом, свідчать результати загальнонаціонального опитування Інституту громадських справ (IVO) серед 1020 осіб віком від 18 років.
Особливо важко розпізнавати маніпуляції літнім людям, тим, хто має середню освіту без атестата, пенсіонерам і безробітним. Важливу роль також відіграє рівень цифрової грамотності — люди з базовими навичками частіше не можуть відрізнити фейки. Аналітик IVO Маріан Вельшич зазначив, що з розвитком ІІ навіть професіоналам дедалі складніше розпізнавати створений ним контент, що значно ускладнює завдання для звичайних користувачів.
Під час експерименту респондентам показували чотири фотографії, з яких одна була створена ІІ. Лише 21% опитаних змогли правильно визначити штучно згенероване зображення, тоді як 64% помилково вказували на реальні фото, вважаючи їх штучними, а 15% не змогли дати відповідь.
Також дослідження показало, що лише близько 36% населення використовують інструменти або методи для перевірки й виявлення маніпулятивного контенту. Більшість надає перевагу перевірці інформації через неофіційні джерела — друзів, знайомих, родину та колег (19%), а 16% звертаються до офіційних експертів і державних установ. Близько 22% застосовують технічні засоби: 11% покладаються на алгоритми соцмереж для виявлення дезінформації, 6% використовують детектори deepfake-відео та перевірки автентичності текстів і зображень, а 5% — сервіси перевірки фактів.
Отже, незважаючи на зростаючу загрозу маніпуляцій за допомогою ІІ, більшість населення ще не освоїло ефективні методи боротьби з фейковою інформацією.
