Президент Франції Еммануель Макрон закликав Європу протягом десятиліття створити власні можливості для пілотованих космічних польотів. Це має стати частиною ширших зусиль із посилення європейського космічного сектору, повідомило агентство AFP.
Макрон виступив із цією заявою на першому Міжнародному космічному саміті в Парижі. Примітно, що низка американських компаній, таких як SpaceX та Blue Origin, скасували свою участь у заході.
«Ми хочемо, щоб Європа затвердила свої амбіції у сфері пілотованих космічних польотів», — наголосив Макрон. Він додав, що «наша європейська космічна програма все ще крихка, і ми повинні інтенсифікувати наші зусилля».
Потреба у додаткових ресурсах
Йозеф Ашбахер, директор Європейського космічного агентства (ESA), під час закритого засідання міністрів та інших представників на саміті зазначив, що для розвитку космічного сектору в Європі необхідні додаткові ресурси.
«Ми будемо пасажирами чи пілотами?» — запитав Ашбахер, посилаючись на текст своєї промови, яку отримало AFP. Він підкреслив швидкий розвиток космічних технологій, від створення супутників до дослідження Місяця та Марса.
Європейські країни останніми роками прагнуть більшої незалежності у космічних дослідженнях, проте досі не відправляли власні пілотовані місії та залежать від ракет та модулів Росії та США.
Майбутні етапи європейської космічної програми
Макрон також окреслив низку ключових етапів, яких, на його думку, Європа має досягти у цій галузі протягом наступних десяти років. Він прагне, щоб за два роки перша європейська вантажна капсула Nyx зістикувалася з Міжнародною космічною станцією (МКС). За п’ять років перший європейський місячний модуль Argonaut має приземлитися на поверхні Місяця, а за десять років — перша європейська пілотована капсула стартуватиме з космодрому Куру у Французькій Гвіані.
Фінансові інвестиції та незалежність
Розвиток космічного сектору потребує значних фінансових вкладень. Ашбахер оцінив необхідні інвестиції на наступне десятиліття приблизно в один мільярд євро щорічно. Він також зазначив, що залежність від інших партнерів є дорогою.
«Закупівля польотів для європейських астронавтів у закордонних постачальників коштувала б п'ять мільярдів євро за десять років», — сказав Ашбахер. Він додав, що ці кошти підтримували б іноземні, а не європейські галузі, що означало б втрату можливостей для створення робочих місць, розвитку технологічних потужностей та досягнення автономії.
Країни-члени ESA мають ухвалити рішення щодо подальших кроків на міністерській зустрічі у грудні. ESA не входить до структур ЄС, а минулого року забезпечила рекордний бюджет у 22,1 мільярда євро на програми на наступні три роки.
