В останні роки Словаччину, як і багато інших країн, охопила хвиля телефонних та інвестиційних шахрайств. Зловмисники все частіше заманюють жертв обіцянками високих прибутків, маніпулюючи ними для перерахування коштів на власні рахунки.
Зазвичай шахраї прагнуть виманити у жертв чутливі дані, такі як інформація про платіжні картки та доступ до інтернет-банкінгу. У разі невдачі вони можуть спробувати підібрати паролі, однак проти таких спроб існує ефективний захист.
Фахівці з фінансової кібербезпеки надають важливі рекомендації щодо того, як убезпечити свої дані та кошти.
Інвестиційні шахрайства: високі обіцянки, значні втрати
Схеми шахрайства різноманітні, проте їхня мета завжди одна – заволодіти коштами клієнтів. Зловмисники активно використовують зростаючий інтерес людей до інвестування. Шахрайства з обіцянками високих доходів є одним з найпоширеніших видів фінансових афер.
Наприклад, за інформацією VÚB банку, у квітні частка таких інвестиційних афер у загальних збитках клієнтів з початку року сягнула 73 відсотків.
«Шахраї заманюють на „вигідне“ примноження грошей через фейкові сайти, рекламні оголошення або навіть deepfake-відео, у яких виступають відомі особи», — зазначає Марта Цеснакова, речниця Slovenskej sporiteľne. Замість того, щоб перерахувати кошти на інвестиційний рахунок, жертва відправляє їх безпосередньо зловмиснику.
Телефонні дзвінки від "поліції" або "банку"
Поширеними залишаються також шахрайські телефонні дзвінки, під час яких зловмисники видають себе за співробітників поліції або банківських установ.
«Абонент видає себе за поліцію, Національний банк Словаччини (NBS) або банк, стверджує про зловживання даними та переконує клієнта „врятувати“ гроші, переказавши їх на нібито безпечний рахунок. При цьому платежі здійснює сам клієнт», — додає Цеснакова.
Добровільне відправлення грошей означає, що відповідальність за транзакцію несе сам клієнт, і шанси на повернення коштів значно зменшуються.
Махінації через чати: "моя дитина потребує допомоги"
Шахрайства через чатові застосунки також не втрачають актуальності. Зловмисники часто видають себе за дітей своїх жертв, повідомляючи про зламаний телефон та нагальну потребу вирішити термінову проблему. Зазвичай це стосується певної надзвичайної ситуації, що вимагає негайної оплати, після чого шахрай просить переказати гроші.
Фішингові атаки та шахрайські позики через месенджери
Існує й інший сценарій такого роду атак: шахрай спочатку отримує доступ, наприклад, до облікового запису WhatsApp жертви через фішингову атаку. Він створює фальшиву сторінку, куди жертва вводить свої конфіденційні дані, дозволяючи зловмиснику заволодіти обліковими даними. Після цього від імені жертви шахрай звертається до її контактів із проханням про шахрайську позику. Результат завжди незмінний – зловмисник отримує гроші.
Фальшиві оголошення на онлайн-майданчиках
Банки також продовжують фіксувати шахрайські оголошення на інтернет-базарах. Суть цієї афери полягає у спробі зловмисника виманити у жертви дані платіжної картки. Шахрай намагається змусити жертву здійснити оплату карткою, наприклад, за послуги кур'єра. Однак замість справжнього посилання він надсилає фальшиве, завдяки чому отримує доступ до даних картки та згодом зловживає ними.
Фахівці наголошують, що методи шахраїв постійно еволюціонують, але їхня основна мета залишається незмінною – отримати доступ до чутливих даних та коштів жертв. Тому пильність та обізнаність є ключовими для захисту від фінансових зловмисників.
