Організація Об'єднаних Націй підтримала нову картографічну проєкцію, яка має точніше відображати реальні розміри континентів. Це рішення, хоч і спрямоване на підвищення географічної точності, викликало суперечки щодо зображення деяких спірних територій.
Карти світу, які ми звикли бачити у школах та на екранах, значно спотворюють реальні розміри континентів. Це пов'язано з тим, що перенести сферичну поверхню Землі на площину без викривлень неможливо.
Генеральна Асамблея ООН підтримала використання нової картографічної проєкції, яка частково вирішує цю проблему. За резолюцію проголосували 164 країни. Сполучені Штати були єдиною країною, яка проголосувала проти, а шість держав утримались.
Проєкція Меркатора та її недоліки
Традиційна проєкція Меркатора, створена фламандським картографом Герардусом Меркатором у 1569 році, була корисною для навігації, але сильно спотворює площу суходолу. Території ближче до полюсів виглядають більшими, тоді як екваторіальні регіони оптично зменшені.
Найбільш яскравий приклад — Африка та Гренландія. На традиційній мапі вони можуть здаватися схожими за розміром, але насправді Африка приблизно в 14 разів більша за Гренландію. Так само Європа на проєкції Меркатора виглядає більшою за Південну Америку, хоча її площа приблизно вдвічі менша.
Переваги нової проєкції Equal Earth
Нова проєкція Equal Earth, розроблена у 2018 році, має на меті зберегти правильні пропорції площ континентів. На цій карті Африка виглядає значно більшою, тоді як Європа та Сполучені Штати, порівняно з нею, меншими.
Африканський Союз вже ухвалив нову проєкцію у лютому. Її прихильники стверджують, що тривале зображення Африки як меншого континенту може впливати на сприйняття її значення, ресурсів та економічного потенціалу.
Суперечки щодо спірних територій
Попри підтримку нової проєкції, її конкретне виконання викликало занепокоєння деяких країн. Після ухвалення резолюції свої претензії висловили Україна, Японія та Індія. Жодна з цих країн не відмовляється від ідеї нової карти в цілому, але має питання щодо зображення спірних територій.
- Україна утрималася від голосування через колірне виділення Криму, який окупований та анексований Росією. Посол України при ООН Андрій Мельник заявив, що країна підтримує ідею нової проєкції, але вимагала коригувань перед голосуванням.
- Японія проголосувала за резолюцію, але звернула увагу на зображення спірних Курильських островів. На карті вони, за даними японського уряду, мають ті самі кольори, що й російська територія, що може створювати хибне уявлення про територіальний устрій.
- Індія висловила зауваження щодо відображення спірного регіону Кашмір, за який вона тривалий час сперечається з Пакистаном та частково з Китаєм. Делі вимагає, щоб її територія, включно з Джамму і Кашміром та Ладакхом, була зображена відповідно до офіційної індійської мапи.
Представниця Сполучених Штатів при ООН Ярина Ференцевич розкритикувала Генеральну Асамблею за те, що вона займається картографічною проєкцією 16 століття замість, на її думку, важливіших питань міжнародної безпеки та процвітання.
Однак міністр закордонних справ Того Роберт Дуссі, чия країна за підтримки африканських держав просувала резолюцію, заявив, що «справедливий світ починається зі справедливої карти». Це рішення ООН не означає, що старі карти повністю зникнуть. Прихильники нової проєкції підкреслюють, що спосіб зображення планети – це не лише технічне питання. Колір чи розмір на карті, особливо для кордонів та спірних територій, може мати сильне політичне значення.
