Молоді люди починають інвестувати до двадцяти років, тоді як їхні батьки часто робили це після тридцяти. Покоління Z виходить на фінансові ринки значно раніше, ніж попередні покоління, але велика частина їхніх фінансових знань походить не від банків чи професійних радників, а із соціальних мереж.
За даними PYMNTS Intelligence, 62% представників покоління Z вважають TikTok корисним джерелом фінансової інформації. Соціальні мережі поступово змінюють підхід молодих людей до інвестування, заощадження та управління коштами.
Це не завжди є негативним явищем. Проблема виникає, коли молодий інвестор не може відрізнити фінансову освіту від реклами чи інвестиційної рекомендації особи, яка заробляє на цьому.
Ранній старт та доступність інвестицій
У одному покоління Z має значну перевагу над батьками — це час. Дослідження Modern Wealth Survey компанії Charles Schwab виявило помітну різницю між поколіннями: представники покоління Z починають інвестувати в середньому у 19 років, міленіали – у 25, покоління X – у 32, а бебі-бумери – у 35. Це означає, що сьогоднішній молодий інвестор може мати більш ніж десятирічний довший інвестиційний горизонт.
Причиною цього не обов’язково є вища фінансова грамотність. Інвестування нині просто доступніше. Те, що раніше вимагало відвідування банку чи брокера та значного початкового капіталу, сьогодні можна зробити за допомогою застосунку в телефоні. Крім того, молоді люди отримують інформацію про ETF, акції та криптовалюти практично безперервно.
Ризики фінансових інфлюенсерів
Однак необхідно розглянути й іншу сторону медалі. Дослідження CFA Institute показує, що фінансові інфлюенсери (фінфлюенсери) відіграють значну роль у прийнятті інвестиційних рішень молодими людьми. Аналіз 110 дописів у TikTok, Instagram та YouTube у США та чотирьох європейських країнах виявив проблему з прозорістю.
- 32% дослідженого контенту містили конкретні інвестиційні рекомендації.
- Лише 20% дописів з інвестиційними рекомендаціями містили розкриття потенційного конфлікту інтересів або комерційного зв’язку.
- У випадку рекламного контенту таке попередження було присутнє у 53% випадків.
Таким чином, молоді люди не завжди можуть зрозуміти, чи переглядають вони незалежну думку, чи контент, від якого автор отримує фінансову вигоду. CFA Institute рекомендує перевіряти твердження фінфлюенсерів з інших джерел, з’ясовувати мотивацію автора та перевіряти його кваліфікацію.
Наслідки необдуманих рішень
Опитування CFP Board серед понад 2000 дорослих американців показало, що це не лише теоретичний ризик. Майже дві п’ятих респондентів заявили, що через погану фінансову пораду з інтернету втратили щонайменше 250 доларів, а 18% опитаних повідомили про втрати понад 1000 доларів.
Наслідком може бути не тільки втрата на невдалій інвестиції. Третина людей, які згодом пошкодували про своє рішення, відклали важливі фінансові кроки через онлайн-дезінформацію. Інші заплатили зайві комісії або діяли без консультації з фахівцем.
Позитивні аспекти соціальних мереж
Водночас було б помилкою називати соціальні мережі єдиною причиною поганих фінансових рішень цілого покоління. CFA Institute також наголошує на їхньому позитивному боці. Фінфлюенсери здатні подавати складні фінансові теми у зрозумілій для молоді формі. Якісний контент може спонукати їх до створення фінансової подушки, погашення дорогих боргів чи довгострокового інвестування через індексні фонди та ETF.
За даними дослідження CFA Institute, молоді інвестори часто порівнюють інформацію від інфлюенсерів з іншими джерелами і не довіряють соціальним мережам беззастережно.
Покоління Z демонструє цікавий фінансовий парадокс: воно починає інвестувати рекордно рано і має доступ до величезної кількості інформації, про яку попередні покоління навіть не мріяли. Водночас молодь мусить значно частіше вирішувати, що є справжньою порадою, що — рекламою, а що — просто нісенітницею.
Саме здатність розрізняти ці три речі може визначити, чи стане ранній старт найбільшою фінансовою перевагою цього покоління, чи дорогою наукою.
