Хвороба Альцгеймера може розвиватися в мозку задовго до появи перших ознак. Сучасні діагностичні методи здатні виявити ці зміни значно раніше.
Забуваєте, куди поклали окуляри, не можете згадати ім'я нещодавнього знайомства або на мить замислюєтесь над тим, що робили минулих вихідних? Такі ситуації не завжди свідчать про розвиток хвороби Альцгеймера. Однак головна проблема цього захворювання, яка роками обмежувала медицину, полягає в тому, що зміни в мозку можуть початися задовго до того, як їх помітить людина чи її оточення.
Саме тому діагностика зазнає значних змін. Лікарям більше не потрібно орієнтуватися лише на зовнішні прояви хвороби. Біомаркери крові, сучасні методи візуалізації та штучний інтелект поступово дають можливість раніше виявляти біологічні процеси в мозку та отримувати інформацію, яка може допомогти у подальшому клінічному прийнятті рішень.
Хвороба Альцгеймера впливає не лише на пам'ять. Вона може поступово впливати на орієнтацію, здатність самостійно приймати рішення та особистість людини. Водночас вона змінює життя найближчих людей, які часто беруть на себе все більшу частину догляду та щоденних обов'язків.
Зростання проблеми та нові підходи
Масштаб проблеми, ймовірно, зростатиме впродовж наступних десятиліть. За оцінками неприбуткової організації Alzheimer Europe, в Європейському Союзі зараз проживає понад 9 мільйонів людей з деменцією. За останніми прогнозами, до 2050 року їх кількість може перевищити 14,3 мільйона, що означатиме зростання на 58,1% порівняно з сьогоднішнім днем. Тому медицина все активніше намагається з’ясувати, що відбувається в мозку ще до розвитку виражених симптомів.
«При хворобі Альцгеймера ми довгий час зосереджувалися на зовнішніх проявах, таких як забудькуватість або втрата орієнтації. Однак з погляду сучасної медицини важливо дивитися на захворювання інакше. Пріоритетом стає з'ясування того, що відбувається в мозку ще до того, як зміни стануть помітними ззовні, за допомогою сучасної технології візуалізації», — пояснює Анежка Пожгайова, фахівчиня з ПЕТ/КТ та молекулярної візуалізації компанії Siemens Healthineers Slovakia.
При хворобі Альцгеймера в мозку поступово накопичуються два види пошкоджених білків – амілоїд і тау. Амілоїд утворює скупчення між нервовими клітинами, відомі як бляшки, які порушують комунікацію між клітинами. Тау-білок, своєю чергою, збирається всередині нервових клітин, порушуючи внутрішньоклітинний транспорт, необхідний для їхнього правильного функціонування.
Поступово нервові клітини перестають нормально працювати, відмирають, а мозкова тканина зменшується. Важливо, що ці біологічні процеси можуть тривати роками, перш ніж людина помітить значні симптоми.
Ранні випадки хвороби Альцгеймера
Хвороба Альцгеймера не завжди пов'язана з похилим віком. Неврологи з клініки в Пекіні діагностували хворобу Альцгеймера у 19-річного юнака з Китаю, що є наймолодшим зареєстрованим випадком у світі. Перші проблеми з пам'яттю та концентрацією у нього з'явилися у 17 років. Захворювання прогресувало настільки значно, що йому довелося достроково завершити середню школу.
Обстеження виявили зменшення гіпокампу та наявність типових біомаркерів у спинномозковій рідині. Тести показали зниження загального показника пам'яті на 82% порівняно з однолітками.
Цей випадок шокував фахівців. У пацієнтів до 30 років зазвичай йдеться про генетично обумовлену форму (FAD), але у цього юнака не було підтверджено жодних відомих генетичних мутацій, сімейного анамнезу чи травм голови.
Нові можливості діагностики
Якщо раніше діагностика переважно фіксувала наслідки захворювання, то нові технології дозволяють лікарям спостерігати й за біологічними процесами, пов’язаними з хворобою Альцгеймера.
Розвиток діагностики спрямований на поєднання кількох джерел даних. Лікарі можуть комбінувати інформацію з крові з візуалізаційними дослідженнями, щоб створити більш повну картину стану конкретного пацієнта.
Значним проривом є кров’яні біомаркери. Дослідження, наприклад, зосереджені на білку pTau217, який може сигналізувати про патологічні процеси в мозку вже зі зразка крові. Однак аналіз крові є лише частиною головоломки. Додаткову інформацію надають магнітно-резонансна томографія та ПЕТ-обстеження.
«Методи візуалізації, які ми сьогодні зазвичай використовуємо при підозрі на хворобу Альцгеймера, надають нам два різні погляди на мозок. Магнітно-резонансна томографія відображає його структуру і допомагає виявити або виключити інші причини, наприклад, судинні зміни або пухлинні захворювання. ПЕТ-обстеження, навпаки, дозволяє нам спостерігати за конкретними біологічними процесами, що відбуваються в мозку», — пояснює Пожгайова.
Одним із варіантів сучасної діагностики є амілоїдна ПЕТ/КТ візуалізація. Під час цього обстеження пацієнт отримує радіофармацевтичний препарат, який зв’язується з амілоїдними бляшками в мозку. Згодом ПЕТ-дослідження може показати, чи є амілоїд у мозку, де він знаходиться та як розподілений.
«При амілоїдному ПЕТ-обстеженні пацієнт отримує радіофармацевтичний препарат, який зв’язується з амілоїдними бляшками в мозку. ПЕТ-обстеження потім може відобразити, чи є амілоїд у мозку, де він знаходиться та як розподілений. Для їхнього відображення використовується технологія ПЕТ/КТ, наприклад, унікальна система Biograph Vision, яка застосовується на 6 робочих місцях ядерної медицини. Отримана таким чином інформація може бути важливою частиною діагностичного процесу при підозрі на хворобу Альцгеймера», – додає фахівчиня.
Таким чином, сучасна діагностика не лише відстежує, чи починає пацієнт забувати. Лікарі можуть отримати інформацію про процеси, що відбуваються безпосередньо в його мозку.
Важливу роль починає відігравати й штучний інтелект. На практиці він може допомогти швидше обробляти великі обсяги даних, порівнювати результати окремих обстежень у часі та попереджати лікаря про зміни, що потребують його уваги.
Мета полягає не в тому, щоб замінити лікаря, а в тому, щоб допомогти йому швидше отримати відповідну інформацію. Саме час є одним із важливих факторів при хворобі Альцгеймера.
Однак раніше виявлення біологічних ознак захворювання викликає і принципове питання: якщо ми можемо виявити хворобу Альцгеймера раніше, чи можемо ми також раніше втрутитися? Простої відповіді поки що немає. Хвороба Альцгеймера залишається складним захворюванням, і саме обстеження, одна технологія чи одні ліки не можуть її вирішити.
Проте можливості медицини розширюються. Сьогодні фахівці краще розуміють процеси, що відбуваються в мозку, більше уваги приділяють профілактиці та можуть поєднувати раннє виявлення з більш точною діагностикою, новими можливостями лікування та моніторингом того, як пацієнт на них реагує.
